Зміна фізико-хімічного складу ґрунтів у зоні техногенного впливу в міських умовах
DOI:
https://doi.org/10.26642/tn-2017-1(79)-160-165Ключові слова:
антропогенний і техногенний вплив, вміст солей в ґрунтах, міський ґрунт, горизонтальне направлене буріння ГНБ, інженерні комунікаціїАнотація
Розглядається застосування методу горизонтального направленого буріння для спорудження комунікаційних мереж в умовах щільної київської міської забудови. Основними перевагами цієї сучасної технології прокладки трубопроводів різного діаметру в складних гідрогеологічних умов є висока точність проходки під постійним контролем траєкторії, можливість проведення робіт незалежно від сезону і проведення робіт в обмеженому просторі без порушення наземних конструкцій які вже існують. Найбільш поширена глибина проведення ГНБ в міських умовах становить близько 2–3 м. В результаті інтенсивного антропогенного і техногенного впливу в міських ґрунтах розвиваються негативні процеси, які погіршують їх міцносні характеристики за рахунок розущільнення, порушення водно-повітряного і теплового балансу, хімічного і біологічного забруднення і призводять до активних поверхневих деформацій в місцях застосування горизонтального направленого буріння. Негативним моментом є те, що після проведення досипки ґрунту та ремонту поверхні, ці просадні процеси не припиняються з часом і продовжують руйнування поверхні.
Метою проведення досліджень, представлених в статті, було встановлення причин продовження активного деформаційного процесу ґрунтового середовища після спорудження комунікаційних мереж з застосуванням методу горизонтального направленого буріння.
Більшість каналізаційних мереж знаходяться в межах зони впливу автошляхів, тому дослідження ґрунтів проводились неподалік від їх близькості, зразки відбиралися на різних глибинах, щоб врахувати техногенний вплив людини на деформаційні властивості ґрунтових основ. Для проведення якісного та кількісного аналізу складу речовин в ґрунтах застосовувався рентгенофлуоресцентний спектральний аналіз, який є неруйнівним експресним методом визначення елементного складу. Для визначення вмісту нафтопродуктів було використано ядерно магнітно-резонансну спектроскопію. Дослідження проводились з метою визначення солевмісту ґрунтів та їх елементного складу в залежності від глибини та визначення вмісту нафтопродуктів, які можуть знижувати несучу спроможність ґрунтів та впливати на їх деформацію.
Посилання
Bullock, P. and Gregory, P.J. (ed.) (1991), Soils in the Urban Environments, Blakwell Scientific publications, Oxford, 174 p.
Garyckaja, M.Ju., Bajtelova, A.Y. and Chekmareva, O.V. (2012), Эkologycheskye osobennosty gorodskoj sredы, M-vo obrazovanyja y nauky Ros. Federacyy, Feder. gos. bjudzhet. obrazovat. uchrezhdenye vыssh. prof. obrazovanyja «Orenburg. gos. un-t», YPK «Unyversytet», Orenburg, 217 p.
Dobrovol's'ka, A.O. (2016), «Vyznachennja styslyvosti tehnogenno porushenogo gruntu metodom statychnoi' obrobky», III vseukrai'ns'koi' naukovo-praktychnoi' konferencii' studentiv, aspirantiv ta molodyh vchenyh «Perspektyva rozvytku girnychoi' spravy ta racional'nogo vykorystannja pryrodnyh resursiv», Tezy, vid 27–27 kvitnja, ZhTDU, Zhytomyr, pp. 53–57.
Derzhavnyj komitet Ukrai'ny u spravah mistobuduvannja i arhitektury (1997), DSTU B V.2.1-2-96: Grunty. Klasyfikacija [Soils. Classification], Nacional'ni standarty Ukrai'ny, Kyi'v, UA.
Dobrovol'skaja, A.O. (2016), «Yzuchenye deformacyonnыh harakterystyk tehnogennogo grunta pry raznыh varyantah zamachyvanyja», Materyalы, 10-ja mezhdunarodnaja nauchno-praktycheskaja konferencyja molodыh uchenыh, aspyrantov y studentov «Perspektyvы razvytyja stroytel'nыh tehnologyj», vid 21–22 kvitnja, GVUZ «Nac. Gornыj Un-t», Dnepropetrovsk, pp. 18–23.
Solnceva, N.P. (2002), «Pryncypы y metodы эksperymental'nogo modelyrovanyja mygracyy y zakreplenyja nefty y nefteproduktov v pochvah. Geohymyja landshaftov y geografyja pochv», Ojkumena, pp. 65–90.
Sobolevs'kyj, R.V., Vashhuk, O.M. and Tolkach, O.M. (2015), Ocinka dostovirnosti geometryzacii' jakisnyh pokaznykiv Velyko-Gadomynec'kogo rodovyshha pervynnyh kaoliniv na osnovi pidboru optymal'noi' modeli variogramy za ploshhynnym kryterijem, Visnyk KrNu im. Myhajla Ostrograds'kogo, № 1, рр. 57–64.
Sobolevskyi R.V., Levytskyi V.H. and Shlapak, V.O. (2016), Evaluation of accuracy of photogrammetric methods and laser scanning for measuring of parameters of cracks natural separateness, Visnyk ZhDTU, № 1, рр. 158–163.
Korobijchuk, V.V. (2011), «Metod ocinky tysku, shho vynykaje pry teplovomu rozshyrenni krystaliv solej i l'odu v porah pryrodnogo kamenju», Visnyk ZhDTU, Serija Tehnichni nauky, No. 3 (58), pp. 176–179.
Korobijchuk, V.V. (2012), «Zalezhnist' vnutrishn'oporovogo tysku vid pruzhnyh vlastyvostej pryrodnogo kamenju», Visnyk ZhDTU, Serija Tehnichni nauky, No. 1 (60), pp. 123–126.
Kryvoruchko, A.O., Korobiichuk, V.V., Podchashyns'kyj, Ju.O. and Remezova, O.O. (2007), “Zastosuvannja informacijno-kop'juternyh tehnologij dlja doslidzhennja girnycho-ekologichnyh osoblyvostej rodovyshh rudnyh i nerudnyh korysnyh kopalyn”, Visnyk Zhytomyrs'kogo derzhavnogo tehnologichnogo universytetu. Serija: Tehnichni nauky, Vol. 1 (40), pp. 186–195.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Наталя Валеріївна Зуєвська, Любов Валентинівна Шайдецька, Кирило Олександрович Булітко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.
