Теоретичне дослідження системної стабілізації підсилювальних властивостей радіоканалу для агрегатів з обертовими частинами
DOI:
https://doi.org/10.26642/tn-2018-1(81)-191-201Ключові слова:
радіоканал, амплітудна модуляція, обертова, нерухома частини, стабілізація підсилення, точність передачіАнотація
Автоматизація управління подрібненням руди стримується відсутністю достатньо точних систем передачі інформації з обертових частин агрегатів на нерухомі. Метою роботи є теоретичне дослідження системної стабілізації підсилювальних властивостей радіоканалу. У роботі вирішуються задачі теоретичного дослідження стабілізації підсилювальних властивостей радіоканалу, обґрунтування радіопередавальної, радіоприймальної систем і автоматичного регулятора режиму підсилення. Застосовувалися методи аналізу, дослідження радіопередавальних і радіоприймальних пристроїв, дискретних систем управління, теорії автоматичного управління, цифрових систем. В результаті теоретичних досліджень встановлено, що частотна стабільність радіоканалу висока, а амплітудна – низька. У цьому радіоканалі на перше місце виступає амплітудна стабільність, яка в радіотехніці не розв’язувалася. Доведено, що амплітудну стабільність можливо підвищити до необхідних значень встановленням заданого значення коефіцієнта підсилення радіоканалу. Коефіцієнт підсилення встановлюється подачею еталонного сигналу і автоматичним регулюванням в підсилювачі низької частоти приймача цифровим контролером з відносно низькою похибкою ± 1 %. Управління функціональними вузлами радіоканалу здійснюється цикловою системою. Вперше створено радіоканал для передачі сигналів з обертових частин агрегатів на нерухомі, в якому досягається висока амплітудна стабільність. Експериментальною перевіркою встановлено практично повний збіг параметрів випадкового процесу на вході і виході радіоканалу. Дисперсії сигналів на вході модулятора і виході радіоканалу відповідно склали 1,8585 і 1,8489 ум.од., число позитивних викидів за нульовий рівень – 4, спектральні щільності займають діапазон від 50 до 250 Гц.Посилання
Pivnyak, G.G., Vaisberg, L.A., Kirichenko, V.I. and others (2007), Izmel'chenie. Energetika i tekhnologiya, Izd. dom «Ruda i Metally», Moscow, 296 p.
Kupin, A.I. (2008), Intelektual'na identyfikacija ta keruvannja v umovah procesiv zbagachuval'noi' tehnologii', Vydavnyctvo KTU, Kryvyj Rig, 204 р.
Kondratec', V.O. and Karchevs'ka, M.O. (2011), «Identyfikacija zavantazhennja kul'ovogo mlyna rudoju po parametram energetychnoi' efektyvnosti rujnuvannja materialu», Visnyk Vinnyc'kogo politehnichnogo instytutu, No. 5, pp. 9–13.
Ivashchenko, N.N. (1962), Avtomaticheskoe regulirovanie. Teoriya i elementy system, Mashgiz, Moscow, 628 p.
Aksenov, V.V. and Pavlov, V.I. (2011), «Pomekhoustoichivost' radiokanala svyazi s udalennymi statsionarnymi ob"ektami», Vestnik TGTU, Vol. 17, No. 4, pp. 922–926.
Grinman, I.G., Sakbaev, Zh.M. and Zhotabaev, Zh.R. (1969), «Izmerenie stepeni zagruzki mel'nits rudoi s pomoshch'yu teleizmeritel'nogo datchika», Obogashchenie rud, No. 1, pp. 27–29.
Pozharskii, Yu.M., Poleshchenko, D.A. and Podkovyrov, I.Yu. (2013), «Opredelenie stepeni zapolneniya mel'nitsy mokrogo samoizmel'cheniya s primeneniem besprovodnykh tekhnologii», GIAB, No. 2, pp. 249–254.
Kaganov, V.I. (1976), Tranzistornye peredatchiki, Energiya, Moscow, 448 p.
Kondratec', V.O. (2001), «Doslidzhennja tranzystornyh avtogeneratoriv jak kolyval'nyh system, shho skladnishajut'», Tehnika v sil's'kogospodars'komu vyrobnyctvi, galuzeve mashynobuduvannja, avtomatyzacija, No. 8, pp. 102–108.
Kondratec', V.O. (2001), «Teoretychni doslidzhennja stabil'nosti tranzystornyh avtogeneratoriv v procesi strukturnogo udoskonalennja», Konstrujuvannja, vyrobnyctvo ta ekspluatacija sil's'kogospodars'kyh mashyn, No. 31, pp. 81–84.
Kondratec', V.O. and Macuj, A.M. (2013), «Doslidzhennja nelinijnoi' systemy avtomatychnogo upravlinnja podacheju vody u kul'ovyj mlyn, shho podribnjuje pisky klasyfikatora», Tehnika v sil's'kogospodars'komu vyrobnyctvi, galuzeve mashynobuduvannja, avtomatyzacija, No. 26, pp. 161–168.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Анатолій Миколайович Мацуй, Василь Олександрович Кондратець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.
