Про системи дистанційного моніторингу за технічним станом транспортних споруд
DOI:
https://doi.org/10.26642/tn-2019-1(83)-169-175Ключові слова:
система моніторингу, передача даних, технічний стан, транспортні спорудиАнотація
У час нестабільності економічних процесів в країні виникає необхідність у впровадженні ефективних інноваційних ідей. Розглядаючи дорожню галузь, на дорогах і вулицях міст функціонує велика кількість транспортних споруд, що потребують невідкладного ремонту або реконструкції. Кількість цих споруд з кожним роком зростає. Для запобігання руйнації таких транспортних споруд потрібно виконувати вимірювання, які пов’язані з оцінкою і прогнозуванням їх технічного стану. Вирішенням цієї проблеми може бути масове впровадження ефективних систем для дистанційного безперервного їх моніторингу. Для розбудови дорожньої інфраструктури у містах, що розміщені на берегах судноплавних рік, є актуальним будівництво нових великих мостів. При реалізації проектів з використанням нових конструкційно-технологічних рішень виникає потреба у їхньому науково-технічному супроводі, реалізувати який можна за допомогою впровадження систем безперервного дистанційного моніторингу. Отримання додаткової інформації про роботу транспортної споруди, на кожному етапі її життєвого циклу, дає можливість виконати прогноз, щодо технічного стану і цим самим попередити руйнування. Як приклад, розглянуто реалізовані системи дистанційного моніторингу за технічним станом великих мостів, які реалізовано на будівельних об’єктах в Азії. Сформульовано завдання, щодо необхідності розроблення для масового впровадження типових систем безперервного моніторингу мостових конструкцій дорожньої інфраструктури України.Посилання
Davydenko, O.O. (2014), «Ocinka tehnichnogo stanu i prognozuvannja zalyshkovogo resursu avtodorozhnih mostiv», Avtoshljahovyk Ukrai'ny, No. 1, рp. 29–34.
Minregionbud Ukrai'ny (2007), Naukovo tehnichnyj suprovid budivel'nyh ob’jektiv, chynnyj vid 2008-01-01, K., 16 p.
Minregionbud Ukrai'ny (2009), Sporudy transportu: Mosty ta truby. Obstezhennja ta vyprobuvannja. Derzhavni budivel'ni normy, chynni vid 2010-03-01, K., 42 p.
Kvasnikov, V.P. and Zapotochnij, R.M. (2018), «Monitoryng roboty mostovyh konstrukcij eksperymental'nogo budivnyctva», Visnyk inzhenernoi' akademii' Ukrai'ny, No. 1, рp. 206–208.
Bergmeister, K. (2000), «Structural Health Monitoring of Concrete Bridges», Interferometry in Speckle Light, рp.633–640.
Chang, S.P., Kim, S., Lee, J. аnd Bae, I. (2008), «Health monitoring system of a self-anchored suspension bridge (planning, design and installation/operation)», Structure and Infrastructure Engineering, Vol. 4, рp. 193–205.
Hongwei, L. аnd Jinping, O. (2006), A remote deformation monitoring system for a cable-stayed bridge using wire less internet – based GPS technology, Baden.
Hildebrand, M., Malinowski, M. аnd Żółtowski, K. (2009), «Monitoring mostów podwieszonych», Mosty, No. 3, рp. 16–24.
Migdalski, J. (1992), Inżyniera Niezawodności, poradnik, ATR Bydgoszcz, Poland.
Karsznia, K. аnd Wrona, M. (2009), «Z głową w chmurach - zintegrowane systemy monitoringu geodezyjnego w badaniu dynamiki konstrukcji inżynierskich obiektów budowlanych», Geodeta, No. 3, рp. 20–24.
Sieńko, R. (2008), «Systemy monitorowania obiektów mostowych», Materiały budowlane, No. 4, рp. 65–66.
Uhl, T., Harc, A. аnd Tworkowski, K (2008), «Technologie bezprzewodowe w systemach monitorowania mostów», Mosty, No. 3, рp. 26–31.
Zapotochnyi, R.M. аnd Kvasnikov, V.P. (2018), «Computerized systems of continuous monitoring of the technical condition of bridge constructions», AVIATION IN THE XXI-st CENTURY: Safety in Aviation And Space Technologies, Kyiv, рр. 2–43.
[Online], available at: http://bridgeworld.net/bridge/japan/2001/yeong.jpg 15. [Online], available at: www.micronoptics.com
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Володимир Павлович Квасніков, Роман Миколайович Запоточний
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.