ДО ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ КУТОВИХ ВИМІРЮВАНЬ ГОНІОМЕТРИЧНИМИ СИСТЕМАМИ
DOI:
https://doi.org/10.26642/tn-2016-1(76)-92-100Ключові слова:
автоматизована високоточна гоніометрична система, гоніометри, вимірювання кутів, автоматизація вимірювання, похибки вимірювання, систематична складова похибки вимірювання, випадкова складова похибки вимірюванняАнотація
Розглянуті систематична і випадкова складові похибки вимірювання гоніометричними системами, що використовуються для безконтактного вимірювання кутів у різних галузях науки та техніки, зокрема автоматизованої високоточної гоніометричної системи, яка знаходиться на стадії розробки. Особливий акцент зроблено на систематичну похибку, яка є найбільш прогнозованою і може бути компенсована. Авторами вказано, що випадкова складова похибки, на відміну від систематичної, принципово не може бути усунена, що обумовлюється загальним впливом на прилад і об’єкт вимірювання багатьох випадкових не пов’язаних між собою факторів, сумарний вплив яких створює відхилення, що безперервно випадково змінюються як за величиною, так і за знаком, тому оцінку випадкової складової похибки вимірювання необхідно проводити методами теорії ймовірності та математичної статистики за результатами багаторазових спостережень, які в даній роботі не наводяться. Систематична похибка розроблюваної автоматизованої високоточної гоніометричної системи, за результатами попереднього аналізу джерел її виникнення, представлена сукупністю відповідних компонентів. Це представлення є доцільним, оскільки дозволяє забезпечити її мінімізацію шляхом розробки і формування відповідних вимог і заходів.
Посилання
Agapov, M.Yu. (2009), Razrabotka i issledovanie goniometricheskikh sistem kontrolya preobrazovateley ugla: Author’s abstract, St. Petersburg, 17 p.
Aksenenko, V. D. (2003), “Avtomaticheskaya korrektsiya pogreshnosti datchikov ugla”, Aviakosmicheskoe priborostroenie, No. 6, pp. 2–7.
Barinova, E.A. (2009), Razrabotka i issledovanie metodov povysheniya tochnosti goniometrcheskikh sistem: dissertation, St. Petersburg, 167 p.
Bereza, B.V. (1993), Razrabotka i issledovanie lazernoy goniometricheskoy sistemy kontrolya sredstv izmereniy uglovykh parametrov dvizheniya: Author’s abstract, St, Petersburg, 20 р.
Goncharov, N.V. (2005), Razrabotka i issledovanie dinamicheskogo goniometra na osnove fotoelektricheskogo preobrazovatelya ugla: dissertation, St. Petersburg, 125 р.
Korotaev, V.V. (2011), Tochnost' izmeritel'nykh optiko-elektronnykh priborov i sistem, St. Petersburg, 42 р.
Pavlov, P.A. (2008), Razrabotka i issledovanie vysokotochnykh lazernykh goniometricheskikh sistem: dissertation, St. Petersburg, 280 р.
Sistema ugloizmeritel'naya GS1L. Tekhnicheskoe opisanie i instruktsiya po ekspluatatsii, TsKB “Arsenal”, Kyiv.
“Ugloizmeritel'naya sistema GS1L”, available at: http://ukraina.oborudunion.ru/ i_store/item_1000014315/ugloizmeritelnaya-sistema-gs1l.html
Cherepans'ka, I.Ju., Bezvesil'na, O.M., Sazonov, A.Ju. and Lavrishhev, A. (2015), “Avtomatyzovanyj tehnologichnyj kompleks vysokotochnogo vymirjuvannja kutiv na bazi goniometra”, Technological Complexes, No. 1/2 (12), рр. 38–45.
Chzhan, Kh. (2004), Issledovanie optiko-elektronnykh sistem izmereniya parametrov prostranstvennoy orientatsii peremeshchaemykh ob"ektov: dissertation, St. Petersburg, 120 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ірина Юріївна Черепанська, Олена Миколаївна Безвесільна, Артем Юрійович Сазонов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.
