ВИКОРИСТАННЯ UML ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОРІЄНТАЦІЇ ШТУЧНОГО СУПУТНИКА ЗЕМЛІ. ЧАСТИНА 1. МОДЕЛЬ «ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ»
DOI:
https://doi.org/10.26642/tn-2007-2(41)-136-142Анотація
Розглянуто програмні аспекти системи орієнтації штучного супутника Землі з використанням прогнозних моделей накопиченого кінетичного моменту та геомагнітного поля, а саме – аналіз системи орієнтації за допомогою універсальної мови моделювання UML, що передбачає створення опису «предметної області» із застосуванням діаграм Use Case, Activity, Sequence, Class.
##submission.downloads##
Опубліковано
2017-03-07
Як цитувати
Шостачук, Д. М. (2017). ВИКОРИСТАННЯ UML ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОРІЄНТАЦІЇ ШТУЧНОГО СУПУТНИКА ЗЕМЛІ. ЧАСТИНА 1. МОДЕЛЬ «ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ». Вісник ЖДТУ. Серія "Технічні науки", (2(41), 136–142. https://doi.org/10.26642/tn-2007-2(41)-136-142
Номер
Розділ
Інформатика
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Дмитро Миколайович Шостачук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор, який подає матеріали до друку, зберігає за собою всі авторські права та надає відповідному виданню право першої публікації, дозволяючи розповсюджувати даний матеріал із зазначенням авторства та джерела первинної публікації, а також погоджується на розміщення її електронної версії на сайті Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського та у відкритому доступі в електронному архіві університету та на сайті журналу.